Орфографічний словник української мови. 2005.
загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… … Український тлумачний словник
загукати — гукам, гукаш, Пр. 1. Почати гукати, видавати гук, шум. Як я си загукам, далеко м я чути. 2. Постійними окриками довести людину до отупіння. Василя так загукали, же він не знав, што має робити … Словник лемківскої говірки
заволати — загукати, покликати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
загуканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до загукати 2). || загу/кано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
